ШАРОВАРИ

Існує версія, що слово шаровари має тюркське походження, запозичене з іранських мов. Насправді це так і є. Оле тут пращури українців не поступляться у першості. У другому столітті до н.е. народ “Вар” проживав у Хорезмі. При цьому вари контролювали торгівельні шляхи в землях слов’ян, алан і роксолан. Мали добрі стосунки з усіма сусідами і були вправними купцями.

В цей час імператор Китаю відправив послів до Кияту, з ціллю отримати домовленність про організацію експорту шовку в європу. В дарунок від імператора вари отримали великий караван шовку. Цей шовк вари чесно розподілили серед своїх дружин (гун).

Постійно подорожуючі вари дбали про комфортний одяг і обладунки. А штани зі шкіри і грубої тканини дійсно були проблемою. Вони натирали і напарювали. Тому новий матеріал “шовк” виявився потрібним. Але штани з надтонкої тканини були незручними із-за того, що рвалися. Тому вари, в котрих не було проблем з шовком, використовували велику кількість тканини зі складками.

На ринках близького сходу, покупці не лише оцінили якість матеріалу, у й самі штани, к котрих ходили вари. Із-за жаркого клімату на близькому сході чоловіки взагалі не носили штанів. Вони носили лише халат, що було незручно в бою. Одіг варів “Шальвар”, став модним на сході.

Китай отримав великий шовковий шлях, а наші пращури вари, стали законодавцями моди і принесли в світову культуру шаровари. Ще навіть варягів згодом називали людьми в штанах із семидесяти п’ядей тканини.