Завоювання Русі Ордою насправді не було масовим нашестям, як це представлено в імперській історії. Це було зрадницьке і підступне захоплення влади з використанням вісіх методів гібридної війни. І християнська церква візантійського толку доклала до цього чимало зусиль.

Спочатку, християнська церква не мала значного впливу на Русь і тихо збирала своїх адептів у храмах. Але, згодом, християнські священники стали проявляти нетерпимість до русинів. Священники стали розпалювати релігійну ворожнечу, вимагаючи все більших привілеїв для християн візантійського толку. При цьому, церква розповсюджувала багато брехні, котра розшаровувала суспільство на релігійній основі. Вони закликали християн до знищення русинських святинь, до непокори і зневаги законної влади.

Результатом цієї підривної діяльності закономірно стало відсторонення візантійської церкви від держави і обкладення її податком. Християнська церква стала чужою, що викликало невдоволення в Константинополі. Але, на щастя, константинополь не мав впливу, щоб вказувати нашим князям, як їм керувати державою. І тоді, християнська церква вдалась до дій, котрі назавжди заплямили її репутацію.

Програна ,итва на Калці, частково похитнула авторитет Русі перед Константинополем. Візантійська церква почала шукати в Орді нових союзників, котрі б могли тиснути на Русь і заставити князів шукати прихистку у Константинополя. І таким союзником став Батий, котрий прийняв хрещення і отримав від Константинополя Царський титул. Так Батий став першим православним царем за межами Візантії.

Надалі, превославна церква розпочала інформаційну війну. Розповсюджувались пророцтва про православного царя, котрий прийде звільнити Русь від гріха. Священники християнської церкви сіяли смуту і відверто шпигували на Русі. Вони готували Русь до завоювання.

Першим було Рязанське князівство. Православний цар Батий не дарма обрав саме його. Рязань не відправила своє військо для увасті в битві на Калці і це був привід для того, щоб не вступатися за неї перед Батиєм. Хоч і насправді і Володимир і Суздаль зібрали військо на допомогу Різанцям, але християни здійняли бунт і не випустили підмогу. Рязань була втрачена в результаті злаглджених дій незначного війська Батия (приблизно 30 тис.) і підривної діяльності християнської церкви. У самій Зязані християни відмовились захищати місто. На жаль, тоді ще князі не здогадались про те, що заколоти в їх князівствах були результатом узгоджених дій християнської церкви і Батия.

Взагалі, називати завоювання Русі “навалою” невірно, тому що проходило воно 6 років (1236—1242) і це була не навала, а цілеспрямований переворот. Ніяких монголо-татар тут не було. Спочатку Батий зі своїм тридцятитисячним русино-болгарським військом захопив Рязань, потім, підсиливши свое військо рязанським християнським ополченням, захопив Суздаль і Володимир. При тому, підтримка Батия християнами в завойовуваних містах була настільки великою, що, наприклад,  Новгород не довелось завойовувати. В результаті християнського заколоту, Новгород сам приєднався до Батия.

У завойованих “ордою” князівствах, християнська церква візантійського толку була проголошена державною, звільнена від податків, і здійснювала намісництво від імені “орди”. Князвіства ж були обкладені даниною у десятину. Як було виявлено князями пізніше, то і ця десятина не надходила до орди, а осідала в церковній казні. Тепер ці землі були проголошені Улусом Джучі.

Згодом, військо Улуса, а це війська Новгородського, Володимиро-Суздальського, Рязанського, Смоленського та інших захоплених князівств під проводом Батия, а не монголо-татари, як це описується в російській христоматії, завоювали і Київ. При цьому, кияни не погодилися на заклики православної церкви здатися.

Православна церква, котра була союзником Батия, лицемірно плачеться, що, ніби то, теж постраждала під час завоювання Києва. Вказуючи на те, що під час нього згоріла десятинна церква. І цей факт цікавий тим, що десятинна церква являла собою невеличку дерев’яну споруду, котра збудована в  996 році. На момент завоювання їй би виповнилось  240 років. Якби вона фізично достояла до завоювання Києва, то розвалилася б від вітру. А, якби вона дійсно потрібна була церкві, то була б відбудована після захоплення.

Таким чином, навали монголо-татарів насправді не було. Це був цілеспрямований переворот, організований православною церквою, з ціллю встановлення повної влади над Руссю.