Особливості календаря прадавніх українців

Календар прадавніх українців поділяв рік на дві половини. Одна половина року належала світлу а друга темряві. Світлою половиною року заправляв Дажбог – денний каган, дух сонця. А темною половиною року заправляв Хорес – нічний каган, дух місяця. За легендою, коли морок заполонив світ, люди під проводом Перуна зустрілися зі зміями. Перун переміг царя зміїв і світ став належати людям, а небо світлу. Але Перун – бог справедливий. Він дав людям лише вкраєну землю, а решту залишив зміям. Світлу ж він віддав лише половину року, а іншу залишив темряві. Бджоли встигали напастися і на зпас розпочиналась пора відпочинку і відродження втомленої землі.

Кожне зі свят сонцестояння святкувалося два тижні. Тиждень до самого дня і тиждень після. Вважалось, що в ці два тижні відкритий прохід між світами буття (нашого світу) і забуття (світу богів)

Найцікавіше те, що дні тижня у давнину мали значення, котре було одночасно і звичним розпорядком тижня, загальноприйнятим у ті часи .

Перший день тижня припадав на нашу середу і називався “будень” в цей день люди займались звичайними буденними справами.

Другий день четвер називався “великдень” в цей день робилися великі і важливі справи. Проводились збори, віче, влаштовувались суди.

Третій день п’ятниця вочевидь називався “середа”. Тоді це був день серед тидня. Перенесення середи з п’ятниці на середу з введенням нового порядку назв, залишилось у прислів’ї “кривиться як середа на п’ятницю”.

Четвертий день, субота, називався “турдень” або “турбота”. Цей день присвячувався батькам і дідам, яким потрібно було допомогти, про яких потрібно було потурбуватися.

П’ятий день, котрий зарад називають “неділя”, у старі часи називався “радень”. В цей день святкували свята, гуляли і раділи. Зазвичай в цей день дозволялося добре хильнути, тому наступний день був похмільним.

Шостий день “понеділок” називався “порадень”. Цілком ймовірно, що люди відходили від бурхливих святкувань. Але, враховуючи значення слова “порада”, можемо прийти до висновку, що в цей день не лише відходили від святкувань у “радень”, а й планували наступний тиждень, збирали поради, як поступити в тих чи внших питаннях.

Сьомий день “вівторок” називався “тиждень”, що означало “той самий день”, і означало закінчення тижня.

Ці назви тижня девчому схожі на англійські, котрі не змінювались з приходом християнства, як у нас :

Будень – Середа

Великдень – Четвер

Середа – П’ятниця

Турбота – Субота

Радень – Неділя

Порадень – Понеділок

Тиждень – Вівторок

Вочевидь зміна першого дня тижня з середи на неділю увійшла з введенням християнського “воскресения”, котре стало вважатися головним днем тижня.