Горобина чорноплідна ARONIA MELANOCARPA

Чагарник висотою до 1,5-2,5 м-коду, сімейства розоцвітих (Rosaceae).

Листя прості, цілісні, пильчасті, обратнояйцевидні, чергові. Квітки білі чи рожеві, у щиткоподібних суцвіттях.

Плоди яблукоподібні діаметром 8-10 мм, чорного кольору, із сизуватим нальотом. Шкірка плода щільна, м’якуш при дозріванні майже чорного кольору, свіжий сік темно-рубінового кольору, сильно барвник.

Насіння темно-коричневе, зморшкувате, довжиною 2 мм. Цвіте у травні, плодоносить у вересні.

Горобину чорноплідну вирощують у різних районах країни як цінний плодовий та декоративний чагарник. Батьківщина чорноплідної горобини Північна Америка.

Плоди містять інвертний цукор, глюкозу, фруктозу, сахарозу в кількості від 46 до 102% в залежності від місця проростання. Найбільш багата на цукор горобина, що росте на плантаціях Алтайської плодово-ягідної станції; вона містить також дубильні речовини, вітамін Р та каротин, значну кількість вітаміну С.

Фармакологічні властивості
Сік горобини чорноплідної знижує артеріальний тиск у тварин при експериментальній гіпертонії, має судинорозширюючі властивості, малотоксичний.

Застосування у медицині
Сік горобини чорноплідної застосовують у початковій стадії гіпертонічної хвороби. Вітаміни Р і С, що містяться в соку, дозволяють застосовувати препарат за відповідними показаннями для профілактичних і лікувальних цілей.

Препарати
Сік горобини чорноплідної (Succus Aroniae melanocarpae) одержують із мезги шляхом пресування плодів; має бордовий колір і кислувато-гіркий в’яжучий смак.

Призначають по 50 мл приймання 3 десь у день півгодини до їжі протягом 10-30 днів.

Плоди горобини чорноплідної (Fructus Aronia nigra). Якщо немає свіжого соку, користуються плодами чорноплідної горобини. Їх приймають по 100 г 3 десь у день півгодини до їжі.

Сік та плоди зберігають при температурі 3-5°С у захищеному від світла місці. При неправильному зберіганні сік може зброджуватися та втрачати лікувальні властивості. Зброджений сік приймати не можна.

Лікуватися соком та плодами горобини не рекомендується при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, а також при гіперацидних гастритах.