М’ЯТА ПЕРЦЕВА MENTHA PIPERITA L.

Багаторічна трав’яниста рослина сімейства губоцвітих (ЬаЫа1ае), з прямостоячими чотиригранними стеблами висотою до 100 см.

Кореневище горизонтальне, гіллясте, з тонкими мочкуватим корінням, що відходять від вузлів його.

Листя короткоче рішкове, подовженояцевидне, загострене, з серцеподібною основою і остропільчастими краями, зверху темно-зелені, знизу світло-зелені, довжиною 3-6 см, шириною 1,5-2 см.

Квітки дрібні, червоно-фіолетові, зібрані на верхівках пагонів у головчатоколосоподібні суцвіття. Плід складається з 4 горішків (насіння) темно-бурого кольору, довжиною близько 0,75 мм, укладених у чашку.

Цвіте з кінця червня до вересня. На плантаціях Української дослідної станції виведено новий селекційний сорт м’яти — високоментольна № 541. Цей сорт відрізняється підвищеною стійкістю проти шкідників, грибкових хвороб, більш зимостійких.

У листі м’яти перцевої міститься від 2,40 до 2,75% ефірної олії, у суцвіттях – 4-6%, у стеблах – до 0,3%. Ефірна олія у своїй основі складається з 1-ментолу (41-65%) C10H20O; а-пінена, β-пінена, 1-лимонена, дипентену, α-фелландрена, цинеолу, пулегону, жасмону та ефірів ментолу оцтової та валеріанової кислот.

Дещо інший склад має ефірну олію із суцвіть. Воно складається з 1-ментону, 1-ментолу, ментофурану C10H14O, α-пінена, β-пінена, пулегону, уксуснометилового ефіру, сабіненгідрату C10H18O, терпену C10H16 та піперинової кислоти C10H14O3. Виділено монотерпендіоли.

Листя м’яти, крім ефірної олії, містить каротин, гесперіїн, бетаїн, урсолову та олеанолову кислоти; мікроелементи: мідь, марганець, стронцій та ін.

Перечна м’ята у дикому вигляді не росте; відноситься до культурних рослин і виведена вперше в Англії, як вважають, шляхом схрещування диких видів м’яти.

Збирають м’яту в липні — серпні у фазі бутонізації рослини, або на початку цвітіння, або трохи згодом, у період розквіту половини квіток.

Основною діючою речовиною є ментол – складова частина ефірної олії м’яти перцевої.

Фармакологічні властивості
При нанесенні на слизові оболонки або втирання в шкіру ментол дратує нервові закінчення, викликаючи відчуття холоду та поколювання. При збудженні холодових рецепторів звужуються поверхневі судини та рефлекторно розширюються судини внутрішніх органів. Цим, очевидно, пояснюється полегшення болю під дією ментолу при стенокардії.

Ментол має також легку місцевоанестезуючу дію. Дратуючи рецептори слизової оболонки шлунка та кишечника, ментол викликає посилення перистальтики. Водночас він має антисептичну дію.

Дратівна та антисептична дія ефірної олії призводить до обмеження процесів гниття і бродіння та посилення секреції травних залоз.

Застосування у медицині
М’ята перцева відома як старий лікувальний засіб, що застосовувався спочатку у вигляді настоїв та настоянок.

Особливо широке застосування у медичній практиці знаходить ментол. Його приймають на шматочку цукру при болях у серці.

Призначають також при розладі функцій шлунково-кишкового тракту, спастичних колітах та ентероколітах.

М’ятну олію застосовують при захворюваннях печінки та жовчного міхура, при цьому збільшується кількість жовчі та концентрація жовчних кислот.

У народній медицині листя перцевої м’яти застосовують при підвищеній кислотності шлункового соку в наступній суміші: подрібненого листя перцевої м’яти 15 г, бобовника 2 г, квіткових кошиків деревію 15 г, трави звіробою 30 г.

Дві столові ложки суміші заливають 2 склянками окропу, ширять протягом 2 годин, проціджують і приймають протягом дня всю порцію по 1-2 столові ложки на прийом.

При зниженій кислотності застосовують таку суміш: листя перцевої м’яти 20 г, трави сухоцвіту болотної та трави споришу по 15 г, квітів деревію 15 г, квітів ромашки аптечної, насіння кропу, насіння кмину, кореня валеріани по 10 г, хмелю 5 г.

Суміш перемішують і 4 ложки заливають 1 л окропу (5 склянок), настоюють у духовці протягом 10-12 годин. Вранці натще п’ють 1 склянку, а далі по 1 склянці через 2 години протягом дня.

Препарати
Олія м’яти перцевої (Oleum Menthae piperitae). Прозора безбарвна або блідо-жовтого кольору рідина із запахом м’яти. Містить близько 50% ментолу.

Застосовують у зуболікарській практиці як домішка до зубних порошків, пастів і рідин для полоскання рота.

Призначають у мікстурах по 1-3 краплі для виправлення смаку і запаху ліків. Іноді застосовують внутрішньо по 1-3 краплі на цукор при метеоризмі.

Ментол (Mentholum). Розчини ментолу спиртові 0,5% та 1% (Solutio Mentholi.). Застосовують при сверблячих дерматозах та міалгіях, невралгіях.

Настоянка м’яти перцевої (Tinctura Menthae piperitae). Застосовують внутрішньо як домішка до мікстур, рідин для зубів і т. п., як протиблювотний, вторгнень і болезаспокійливий засіб.

Настій листя м’яти перцевої (1:10 або 1:3) застосовують внутрішньо при шлунково-кишкових захворюваннях по 1 столовій ложці 3-4 рази на день.

Мазі . Використовують при артритах, міозитах, невралгії для розтирання.

М’ята вода (Aque Menthae piperitae). Прозора безбарвна рідина із запахом м’яти; застосовують для полоскання рота, додають до мікстур.