АІР БОЛОТЯНИЙ ACORUS CALAMUS L.

Багаторічна трав’яниста рослина з товстим циліндричним звивистим кореневищем, сімейства ароїдних (Агасеаї).

Листя прикореневе чергове, вузьколінійне, мечовидне, довжиною 60-120 см, шириною до 2,5 см. Стебло прямостояче квітконосне, висотою до 120 см.

Квіти обох статей, дрібні, зеленувато-жовті, що висять на м’ясистій осі квітконоса і утворюють товсте колосоподібне суцвіття, зване качаном. Довжина качана 4-12 см. Плід – багатонасінна суха червона ягода.

Кореневище лепехи містить ефірну олію до 4,8%, що складається з пінену – 1%, камфену – 7%, каламена – 10%, d-камфори – 8,7%, акарону, ізоакарону, евгенолу, азарону, проазулену та ін.

Ефірна олія є рідиною приємного запаху і смаку. Виходить шляхом перегонки парою подрібненої сировини.

У кореневищі містяться також гіркий глікозид акорину C36H60O6, дубильні речовини та аскорбінова кислота – 150 мг%.

Трава лепехи багата крохмалем (до 20%). Крім цього, містить холін, смоли, глікозид люценінон.

У медицині застосовують кореневище. Збирають восени у вересні — жовтні або напровесні, відмивають від землі, але не очищають від коркового шару, звільняють від коріння, залишків листя і стебел, висушують шляхом пров’ялювання на відкритому повітрі, розрізають на шматки 15-20 см.

Сушать у сушарках при температурі 30-35°С. Вища температура знижує якість сировини.

Кореневища лепехи повинні містити щонайменше 2% ефірного масла, трохи більше 14% вологи, трохи більше 5% побурілих у зламі кореневищ.

В аптеках сировину зберігають у добре закупорених бляшанках, на складах — у пакунках. В аптеках продають у розфасовці у коробках або паперових пакетах по 50 г.

Фармакологічні властивості
Гіркий глікозид акорин, що міститься в кореневищах аїру, підвищує збудливість закінчень смакових нервів, посилює рефлекторне відділення шлункового соку, особливо соляної кислоти, підвищує жовчовидільну функцію печінки, тонус жовчного міхура та діурез.

Крім цього, кореневище лепехи має протизапальну дію.

Застосування у медицині
В даний час кореневища лепехи застосовують внутрішньо тільки як гіркоту для збудження апетиту при шлунково-кишкових захворюваннях, особливо гастритах, що протікають зі зниженою кислотністю, колітах, гепатитах та холециститах.

Аїрний корінь раніше застосовували в медицині як сечогінний, при захворюваннях, що супроводжуються судомами, при хронічних захворюваннях спинного мозку з втратою чутливості, при серцебиття.

При жуванні кореня посилюється блювотний рефлекс. Це використовували охочі позбавитися звички куріння.

Препарати
Відвар кореневища лепехи: 10 г кореневищ на 200 мл води.

Аїр входить до складу деяких збірних чаїв, пластирів, гіркої настойки.