Дворічна трав’яниста рослина сімейства зонтичних (Umbeliferae). Корінь м’ясистий, веретеноподібний, довжиною до 30 см. Стебла прямостоячі, круглі, голі, сильно гіллясті. Листя двічі пір’ясте, в загальному контурі яйцевидне, з верхнього боку глянсове, з нижньої матове.

Квітки обох статей, дрібні, зібрані в складні парасольки на кінцях гілок. Плід – довгастояйцевидна, з боків злегка стиснута, зеленувато-бура двонасінка. Насіння майже кругле, з маслянистим сіруватим ендоспермом. Рослина має специфічний запах.

Батьківщина петрушки – південна Європа. В Україні розводиться скрізь як пряна рослина. Плоди рослини містять 2-6% ефірної олії (що складається головним чином з апіолу C12H14O4), L-α-пінен, аллилтетраметоксибензол, бергаптен, кумарин і маристицин.

У плодах виявлено до 22% жирної олії, в якій переважно представлені гліцериди петрозелінової кислоти. Крім цього, у плодах є флавонові глікозиди – епінін, 7-апіозілглюкозид лютеоліну.

Листя містить ефірну олію, лютеолін, апігенін, каротин, аскорбінову кислоту. Квітки містять кверцетин, кемпферол, коріння – апігенін.

Петрушка сіють майже повсюдно, вона всюди є городною культурою. Для лікарських цілей вирощують через ефірну олію, що отримується перегонкою плодів з водяною парою. Це харчова рослина, але досі використовується в народній медицині.

Фармакологічні властивості та застосування
Трава петрушки і насіння мають сечогінні властивості і посилюють виділення солей з організму. Останнє пов’язують з наявністю в рослині епіолу та миристицину.

Насіння і траву петрушки в народній медицині застосовують як діуретичний засіб при ниркових та серцевих захворюваннях. Нерідко застосування її у цих випадках поєднують з іншими речовинами, наприклад, з діуретичним нирковим чаєм та іншими сечогінними при серцевих набряках.

Петрушку дають при сечокам’яній хворобі та запальних процесах у сечовому міхурі, гострих та хронічних циститах, що особливо супроводжуються болями у зв’язку зі спазмами гладкої мускулатури.

Препарати петрушки знаходять застосування при хворобах печінки, розладах функції травлення, диспепсіях, метеоризмі та ін.

Плоди петрушки збирають восени. Вони мають сильний ароматичний, дратівливий запах, злегка гіркуватий і пекучий смак, їх розтирають або товчуть у ступці. Беруть 1/2 чайної ложки, заливають 2 склянками холодної води, настоюють протягом 8 годин, приймають по 2-3 столові ложки через 2 години.