ШАВЛІЯ ЛІКАРСЬКА SALVIA OFFICINALIS L.

Напівчагарник з численними густооблистяними стеблами до 70 см висоти, сімейства губоцвітих (Labiatae).

Листя супротивне, сіро-зелене, зморшкувате, 3,5-8 см довжини. Квітки двогубі, світло-фіолетові, зібрані в пухке верхівкове колосоподібне суцвіття.

Плід складається з чотирьох горішків діаметром 2,5 см. Цвіте у червні – липні.

У листі міститься ефірна олія в кількості 0,5-2,5%, в якій представлені: цинеол, 1-α-туйон, α-β-туйон, D-α-пінен, сальвен, D-борнеол, D-камфора, цедрен.

Крім того, у листі знайдені алкалоїди, флавоноїди, дубильні речовини, урсолова, олеанолова кислоти, уваол, парадіфенол.

З насіння виділено жирне масло, що містить гліцерид лінолевої кислоти.

Урожай збирають 2-3 рази: перший збір – під час цвітіння, другий – у вересні.

Листя сушать у повітряній чи вогневій сушарці.

Сировина шавлії – листя сірувато-зеленого кольору, ароматного запаху, гірке на смак.

Вміст ефірної олії має бути не менше 1%, вологи не більше 14%, золи загальної не більше 12%, листя зіпсованих (побілілих і побурілих) не більше 5%, стебел і суцвіть не більше 10%, органічної та мінеральної домішки не більше 0 5% кожної.

Застосування у медицині
Листя шавлії знаходять застосування при запальних процесах порожнини рота і глотки, верхніх дихальних шляхів як в’яжучий та протизапальний засіб у вигляді полоскань. Застосовують також припарок.

Препарати
Настій із листя шавлії (Infusum folia Salviae). Лист шавлії подрібнюють (розмір окремих частинок до 0,5 мм); 10 г заливають склянкою окропу, настоюють 20 хв, охолоджують, проціджують.

Настій придатний протягом 2-3 днів. Зберігають у прохолодному місці.