Війна – це деградація людської істоти. Саме так думав Ісус, котрий проживав в період великої окупації. Іудея окупувала Самарію і Галілею, Рим окупував Іудею. Оскільки релігійна філософія в ті часи була тим самим, що і сьогодні політика, утворився великий релігійно-політичний конфлікт, котрий призвів до повної деградації суспільства. Жадоба, злість і жорстокість оволодівала людьми, котрі втратили віру. Найголовніше те, що ісус бачив духовне зубожіння як окупованих, так і окупантів.

Саме тому Ісус, подорожуючи і навчаючись цілительству, звернув увагу на одну з найдавніших релігійних філософій світу: філософії дерева життя. На диво, ця філософія була притамання усім етнічним релігіям, котрі зістрічві Ісус. Саме тому, як і інші гностики, Ісус бачив у ній можливість створення єдиної релігії, котра припинить війни і зупинить деградацію суспільства.

Вчення дерева життя полягає у тому, що всеживе має єдиний початок і все живе його продовження. Тобто світ не створений Богом, як тому навчав Іудаїзм, а народжений з його тіла. І кожна істота, в тому числі і людина, є продовженням нескінченного життя єдиного Небесного Батька. Саме тому, шлях до бога пролягає не через храми і жерців, а через самопізнання і пізнання божественної сутності у самому собі.

В часи ісуса було дуже складно пояснити суть цієї філософії малоосвідченим людям. Але сьогодні є досить просте роз’яснення ідеї гностицизму.

Сучасна біологія добре вивчила процес ділення клітини:

Як бачите, в процесі поділу, одна батьківська клітина розділяється розділяється на дві синівських. Немає звичного для нас явища, коли батько живе, народжує двох синів і помирає. Немає смерті. Клітина не помирає, а множиться і за рахунок цього омолоджується. Тобто життя батька продовжується в синівських клітинах. В цьому і полягає філософія дерева життя. Все живе має один єдиний початок, і є його продовженням.

Тобто, якщо клітина не помирає, то уявіть собі, що в кожному з нас сьогодні продовжується життя тієї першої клітини, котра зародилась у всесвіті. Наше життя на біологічному рівні вічне.

“Блаженний той, хто був до того, як народився” 

Ця філософія лягла в основу гностичного вчення Ісуса. релігія, котру він сповідував, мала об’єднати різноманітні релігії і культури на основі єдиного і близького усім вчення. Це вчення про єдність різноманітного, про гармонічне поєднання усіх релігій у єдине ціле. Відмітьте, що це поєднання, на думку Ісуса мало статися не за рахунок приведення всіх релігій до єдиних канонів, а навпаки, за рахунок розуміння важливості кожної культури і релігії, її важливого в кладу в єдину духовну скарбницю людства, визнання дерева релігій, як такого, в якому всі етнічні (язичницькі) вчення доповнюють одне одне.

“Бо немає на дереві життя двох однакових гілок.

Дерево життя – це єдність різноманітного.

Людина має дві руки і вони різні.

Не знає ліва рука того, що вміє права,

Але й половина того, що вона вміє, неможливо без лівої.

Людина має дві руки.

Якщо відібрати в неї одну,

У неї залишиться пів руки.

Хто має вухо, нехай почує.”

ми можемо нескінченно сперечатися з приводу того, чи був Ісус богом, але, без сумніву, ісус був великою людиною, котра знайшла шлях до порозуміння людей. Він був людиною, котра принесла людям ключ до вічного миру. Але для того, щоб наступив мир, необхідно щоб усі дослухались до його вчення.

“І якщо ви побачили язичника,

Він схилився перед своїм кумиром,

Вклоніться і ви, бо все має єдиний початок.

До якого храму б ви не увійшли,

Всі шляхи ведуть до Отця.

І якщо язичник входить до вашого храму,

Не женіть і не повчайте його,

Бо ніхто не має права стати між Батьком та дітьми його.

Бо опоганює храм не той, хто до нього входить,

А той, хто з нього виходить.”

Уявіть собі світ, в якому немає нетерпимості до різних культур, народів і релігій. Світ, в якому усі вчення відкриті для людей. Світ в якому все добре, що є у людства доступне кожному. Світ, в якому не має кордонів, і немає війн. Світ рівності і процвітання, котрому сам Ісус дав назву “Царство небесне”.

“І якщо вас намагаються поділити,

Якщо будують між вами межі,

Зламайте їх і не дивіться у їхній бік.

Бо в межах суть хижа.

Хижа істота мітить свої межі,

Щоб встановити владу над життям,

Щоб харчуватись життям інших.

Мирне ж стадо не знає меж.

Не нападають корови на кіз та вівці на коней.

Їм не треба боятися одне одного.

Їм треба боятися лише тих хижих тварин,

Котрі поділяють їх межами.”

В це вчення вже давно охопило б увесь світ, якби не спротив тих, хто утримує владу над людьми. Сме їм це вчення не до снаги і саме вони дві тисячі років роблять все, щоб знищити це вчення.