4.ОБРАНІ (ВАРИ)

4.1

Так, у землі святій із покон віку

Жили і правили богів нащадки.

А, з часом, стало зовсім їх без ліку

І кожен править став свої порядки.

4.2

За владу билися. Ніхто часу не гаяв.

І, згодом, стали зовсім забувати,

Що нам Перун колись цю землю вкраяв,

Щоб справедливий світ побудувати.

4.3

В Небеснім Храмі старости зібрались

Щоб між родами сотворити мир,

Як вирішать, так і зробити клялись,

Перунів свідком був цьому кумир.

4.4

Та правлячий обрати рід не вдалось,

Бо сколоти всі серед рівних рівні.

На дворі в сьомий раз смеркалось,

А старости все дерлися як півні.

4.5

Та, врешті, втомлені вони поснули,

І сам Перун послав усім видіння.

На ранок старости таки збагнули,

Що в їхніх дітях всіх родів спасіння.

4.6

І кожен з них пішов до свого роду,

Собі залишив старшого з синів,

Його ж братів, сестер до сонця сходу

До храму зоряного він повів.

4.7

Зустрілись в храмі знову незабаром

І сотнями дітей туди зібрали.

І стали діти ці безцінним даром,

З яким роди нарешті мир уклали.

4.8

Судилось дітям обраними стати,

Створити рід, котрий назвався «Вари».

Всі старости їм стали присягати,

І врешті скінчились між ними чвари.

4.9

З тих пір усобиці не знали люди.

Родами правив вищий, царський рід.

Його чесноти славилися всюди,

І захід варам радий був і схід.

4.10

І суд міжродовий їм довіряли,

І військо підіймалось на їх зов.

Із їх числа кагана обирали,

Бо в жилах їх текла священна кров.

4.11

Колись Перун шмат світу людям вкраяв,

Щоб збудувати царство волі і добра.

Щоб брата брат за п’ядь землі не лаяв,

Щоб бігала безпечно дітвора.

4.12

Цю долю обраним довірили старшини.

Хоч «обрами» колись цей звали рід,

Та знайте, що варяги і русини

Від варів – обраних ведуть свій родовід.