4.ОБРАНІ (ВАРИ)
4.1
Так, у землі святій із покон віку
Жили і правили богів нащадки.
А, з часом, стало зовсім їх без ліку
І кожен править став свої порядки.
4.2
За владу билися. Ніхто часу не гаяв.
І, згодом, стали зовсім забувати,
Що нам Перун колись цю землю вкраяв,
Щоб справедливий світ побудувати.
4.3
В Небеснім Храмі старости зібрались
Щоб між родами сотворити мир,
Як вирішать, так і зробити клялись,
Перунів свідком був цьому кумир.
4.4
Та правлячий обрати рід не вдалось,
Бо сколоти всі серед рівних рівні.
На дворі в сьомий раз смеркалось,
А старости все дерлися як півні.
4.5
Та, врешті, втомлені вони поснули,
І сам Перун послав усім видіння.
На ранок старости таки збагнули,
Що в їхніх дітях всіх родів спасіння.
4.6
І кожен з них пішов до свого роду,
Собі залишив старшого з синів,
Його ж братів, сестер до сонця сходу
До храму зоряного він повів.
4.7
Зустрілись в храмі знову незабаром
І сотнями дітей туди зібрали.
І стали діти ці безцінним даром,
З яким роди нарешті мир уклали.
4.8
Судилось дітям обраними стати,
Створити рід, котрий назвався «Вари».
Всі старости їм стали присягати,
І врешті скінчились між ними чвари.
4.9
З тих пір усобиці не знали люди.
Родами правив вищий, царський рід.
Його чесноти славилися всюди,
І захід варам радий був і схід.
4.10
І суд міжродовий їм довіряли,
І військо підіймалось на їх зов.
Із їх числа кагана обирали,
Бо в жилах їх текла священна кров.
4.11
Колись Перун шмат світу людям вкраяв,
Щоб збудувати царство волі і добра.
Щоб брата брат за п’ядь землі не лаяв,
Щоб бігала безпечно дітвора.
4.12
Цю долю обраним довірили старшини.
Хоч «обрами» колись цей звали рід,
Та знайте, що варяги і русини
Від варів – обраних ведуть свій родовід.