Багаторічна трав’яниста з повзучими пагонами рослина сімейства розоцвітих (Rosaceae).

Листя трійчасте. Квітки великі, білі у щитовидних суцвіттях. Плоди – ягоди яскраво-червоного кольору, запашні, Цвіте у травні – червні, плоди дозрівають у червні – липні.

У плодах міститься аскорбінова кислота (вітамін С) – 20-50%, каротин – 0,3-0,5 мг%, сліди вітаміну В1, цукру, яблучна та саліцилова кислоти, невелика кількість дубильних речовин, пектинові речовини – 1,5% , антоціанові сполуки: трипалантозид пелларгонідину та триглюкозид ціанідину

У листі містяться аскорбінова кислота – 250-280 мг% і сліди алкалоїдів. Ягоди збирають уранці, коли зійде роса, або ввечері.

Застосування у медицині
У народній медицині листя і ягоди суниці у свіжому та сушеному вигляді застосовують як сечогінний засіб, що сприяє виділенню солей з організму, при подагрі, хворобах печінки та селезінки, атеросклерозі.

Настій із листя суниці є хорошим протицинготним засобом, оскільки містить велику кількість вітаміну С. Він також уповільнює ритм та посилює амплітуду серцевих скорочень, розширює кровоносні судини.

З листя суниці готують чай: 20 г подрібненого листя заливають 200 мл окропу, кип’ятять 5-10 хв, настоюють протягом 2 годин. Приймають по 1 столовій ложці 3-4 десь у день.