Немає слова, котре б було наскільки відомим і скандально спірним, як слово “русь”. Величезна кількість варіацій на цю тему існує сьогодні.В контексті спорів про право наслідування цієї назви відбуваються культурні, політичні і воєнні конфлікти.

Насправді, слово “русь” тісно пов’язаре зі словом “січ”. Як ми вже знаємо, Січчю називають місце, де русло річки січеться навпіл. Так от в цьому місці друге русло проторює собі шлях, охоплюючи досить велику площу суші. Такий шмат суші неможливо назвати островом. Тому землю, котра з обох боків охоплена двома руслами однієї ріки, називають “русь”, “урус”. Нацбільш відомими є “Урус Болгар”(Волзька Русь), котрий дав назву землям Болгарії, та “Урус Кияву”(Київська Русь), Котрий дав назву нашій обноіменній країні, і Русь Хортиця.

Урус Кияву згадується, як місце поховання Кагана Бальтазара (Діда кагана Вольги, відомого в римі, як Атила)

Урус Булгар знаходився на волзі (район Самара-Тольятті), Хартиця на своєму місці, але найцікавіше, куди поділвсь Київська Русь (Варязький острів)?

Відповідь на це питання у нашій мові. Те що раніше називали словом “русь” в сучасній українській мові зветься словом “оболонь”.

Як бачите, сліди другого русла ще залишились і на карті позначені червоними стрілками. От це місце і називається Київська Русь. Саме на оболоні жили люди, котрі називали себе Русь. І саме до них приходили новгородці просити князя. І саме від цього району Києва пішла назва усієї землі руської.